Дала матусенька свому синочкові
Ранньої п’ятниці
30 копійок до школи,
А як проводжала,
У дверях казала:
"Дивися поснідай,
Дивись, не згуби їх, Микола".
Взяла у жменю,
Поклала в кишеню,
І мовила:
"Дякую!"
Мамина чемна дитина.
Мама усміхалась,
А доля сміялась,
Бо нещаслива була
Та її копійчина.

Приспів:
Чао, рагаццо, чао (4)

В шкільному буфеті
На кожній котлеті
Стояв невмолимий
Відбиток минулого тижня.
За примхою долі,
Дісталась Миколі
В буфеті у школі
Фатальна котлета торішня.
Якби так не хтілось,
На тім би й скінчилось
На тую котлету знайшли
Би якийсь порятунок
Та скислу сметанку,
Розбавлену зранку
Не витримаав бідний Миколкін
Отруєний шлунок.

Приспів

Розбита дорога,
"Швидка допомога"
Приїхала пізно,
Бо в баках не стало бензини.
Хірурги в лікарні
Старались та марні
Були їхні спроби
Життя врятувати дитини.
Лежить у пакунку
Котлета із шлунку
Від соків шлункових
Вона не змінилась.
Державні котлети,
Що йдуть у буфети,
Для того і роблять,
Щоб жити на світі не хтілось.

Приспів

Велика перерва,
Біжать піонери,
Ще зовсім недавно
Тут бігав Микола.
Біжать до буфету,
Щоб з’їсти котлету,
А бідний Микола
Не буде вже їсти ніколи.
Матуся ридає,
Сторінки гортає
В щоденнику сина,
А в ньому ж
Ні двійок, ні трійок.
Якби ж вона знала,
Ніколи б не дала
Єдиному сину до школи
Тих 30 копійок.

Приспів