Спала природа
Під ковдрою білою,
Снилось їй море
Наскрізь прозоре,
Дно його ясно-зелене,
Хвилі чи хмари над ним.

Снились їй ночі
В серпанках сріблястих,
Зір тихосяйні лампади,
Крики пташечі, зітхання,
Шелест шовкових степів.

Ось вони стеляться,
Стеляться, стеляться.
Спала природа,
А з неба Мірошник,
Руки простягши над нею,
Сіяв із хмари муку...