В темнім лісі в підземному схроні,
Догоряє остання свіча,
На столі коло неї троянди червоні,
І врятований бюст Ілліча.

І рука у напруженні пише,
Постанову рядок за рядком
І куплет за куплетом порушує тишу,
То співає підпільний обком.

А лєнін такой маладой і юний,
Актябр впереді.

На колінах у першого карта,
Щось позначив на ній олівець.
Біля входу у бункер підсилена варта,
Керівний комсомольський боєць.

Його совість також у підпіллю,
Заборонена але жива,
І душа мов та рана, посипана сіллю,
Незабутні шепоче слова.

Камуністічєскай брігадє,
З нами лєнін. Впереді.

Огірком на бляшанім тарілю,
Закусили немиті бійці,
Секретар у куфайці на голому тілі,
Шифрограму тримає в руці.

Повідомили його агенти,
Із таємних парламентських кіл.
Ніби сам резидент, кандидат в президенти
Честь і совість поставив на стіл.

І летить у Верховную раду,
Спец-курєром в президію лист.
Розумієм усе, та не віримо в зраду,
Бо ми знаєм, що ви комуніст.

Співчуваєм що вам привселюдно,
Розпрощатись прийшлось з парт квитком
Уявляєм собі, як вам зараз паскудно,
Але з вами підпільний обком.

В темнім лісі в підземному схроні,
Алярмовий відлунює дзвін,
То виходять з лоївки кашкети червоні,
Легендарний партійний загін.

Вирушає на з’єднання в Київ,
До коцюби разом з Кравчуком,
Де на сесіях досі, невидимий діє,
Не здається підпільний обком.