Цікава штука наші магазини,
Надивишся у них всіляких див.
За чим, питаю, черга? Кажуть – глобус України.
Постояв дві години – і вхопив.

На нім, як і належить Україні,
На жовто пофарбована земля,
Моря і океани, як і має бути – сині,
А головне – нема ніде кремля.

Іду собі до дому та й вивчаю
Хто, як і де на глобусі жиє,
З Грушевським розібралися, історію вже маєм,
Нарешті й географія вже є.

У школі нам балакали дурниці,
Шкода, що десять років сі провчив.
Ось, прошу пана – глобус.
Яка на нім столиця?
Ви ж видите самі, що то є Львів.

Поїдем далі, поглядом на північ,
Провінція Британія там в нас.
Колись ми всі годинники наводили на Грінвіч,
Тепер він перейшов на львівський час.

Змінились докорінно навіть Штати,
У Новім Йорку зараз Станіслав,
Колишні Кордільєри – то є західні Карпати,
А я цього без глобусу й не знав.

Ви чули, як співає Майкл Джексон?
То я вам скажу, що то за один:
Був в Калуші Михайло, на прізвище Олексин,
Ось він і є той Джексон, курвий син.

А що до тих японських електронік,
Колись до них поїхав наш Кравчук.
Тепер ті Міцубісі, Акай і Панасонік,
Одна єдина фірма – Панасюк.

На цілій кулі землі українські.
Ви хтіли би потрапити в Китай?
Сідаймо на трамвая їдемо по Стрийський,
Дві тисячі зупинок – і Шанхай.

Вже негр сі навчив "Героям Слава",
Ну просто не планета, а краса,
А де були Чернігів, Запоріжжя і Полтава,
Одне велике місто Ковбаса.

Планета Україна – неподільна.
Вареник, вишня, сало, коровай.
Єдина, незалежна, безмежна і суцільна –
Крутися і ніколи не вмирай-рай-рай...