Удень на площі зібрався люд і там вогонь розвели.
В вечірній статі невинних душ жорстоко прокляли,
Жорстоко прокляли.

Остання сповідь двох відьом йде, пророчать долю свою.
Розсипле карти страж-вдівець і кине до вогню,
І кине до вогню.

Вдвічі більше страху надходить у мозок,
Коли рахуючи жертв стати в чергу не хочеш ніяк,
Крики в юрбі, слова останніх пророцтв
Жадать миттєвої помсти тим, хто сів при вогні на жарт.

Вони завжди з небес кричали, бо з димом розійшлись.
Нестерпний біль в собі сховали в чужих очах мольби
І жодних сліз не здали лиця, лиш натовп обвели.
Здійнялись ввись, як хижі птиці і свято на землі. Єретики...