На небі грім прогримів, в тумані блискавки шви, рожевих ліній дурман.
В вологім просторі днів ти місця ще не знайшов, усюди тільки обман.
Безліч калюж у ногах, краплі дощу на словах.

До болю вижитий світ, крізь темний захід і схід, замкнувся сам у собі.
Пророцтво родить гріхи, а відчай злість зажене в усі бажання твої.
Відстань до мрії слизька, і так від болі важка.

Кинутись їй навздогін, здатись не вистачає сил.
Відлік в кілька життів, ти їх давно прожив.

Приспів:
Пливи в синє море, синє море.
Лиш там ти знайдеш спокій хвиль морського полотна.
Йди в синє море, в синє море.
Розвій свій крик, наче біль, що стоїть
В очах голодного пса.

За горизонтом буття собі притулок ти звів, а в нім придуманий рай.
І крім спокусливих слів, своїх страждань ти не чув, хоч серце рвалось за край
Ніжно сп’янілий від сліз, в просторі ти без коліс.

Дихати часу нема, здатись не вистачає сил,
Відлік в кілька життів, ти їх давно прожив.

Приспів

Досить ховатись у собі, вірити в мрії на землі.
Дійсність одна, прірва одна, і у безодні днів нема і доріг нема...

Приспів