Нащо ніч приходить знов сюди?
Відчуваю в собі дивний сон
Знов у мене втупить погляд свій
Тисячі вікон
В кожній вежі стогне звір
І горить в горі палюча тінь
Я не знаю всіх твоїх думок
Але знаю – так бракує слів!

Свіжий вітер б’є моє лице
Позбавляє зброї проти мрій
Я згораю в ньому, як в вогні –
це не рівний бій!
У цих зорях гасне світ
В цих очах давно нема тепла
Ніч – єдиний колір моїх днів
І єдиний смак мого життя!

І коли я в снах твоїх приходжу до тебе
В голові своїй я чую лиш біль
І в очах твоїх я бачу зелене
В голові тамуючи біль...

Я не хочу чути ваших слів!
Я не хочу пити вашу кров!
Я не хочу знову йти у ніч!
Тільки щоб вертатись знов і знов!