Не вигадка, не байка, не химера,
Живе на світі жаба-ненажера,
І кажуть люди про таку потвору,
Що всіх вона лякає без розбору.
Буває жаба чорна і зелена,
Буває біла, наче наречена,
Така гидка натура в жаби тої,
Вона не любить радості чужої.

Приспів:
Ой, жабо, жабо,
У тебе клешні, як у краба,
У тебе зуби, наче вила –
Скількох ти, жабо задавила!
Ой, жабо, жабо,
Багато хочеш ти, нахабо!
Даремно, жабо, ти лукавиш –
Мене ти, жабо, не задавиш.

Уміє жаба добре маскуватись
І при потребі гарно посміхатись,
Ходити на прийоми і банкети –
І вам стріляти в спину з пістолета.
А я цієї жаби не боюся –
При зустрічі я чемно їй вклонюся –
І буду з нею тихими, добрим, милим,
А потім руки вимию із милом.

Приспів