Ой да понад Дунай глибокий росте терень вісокий.
Гей, гей, ой да люлі! Росте терень вісокий.

Ой да із под того тереня вішла вдова молода.
Гей, гей, ой да люлі! Вішла вдова молода.

Ой да вішла вдова молода, да й вінесла два сина.
Гей, гей, ой да люлі! Да й вінесла два сина.

Ох вона вінесла два сина: Іванюшу й Василя.
Гей, гей, ой да люлі! Іванюшу й Василя.

Ой да Іванюшу й Василя в чорний китай сповіла.
Гей, гей, ой да люлі! В чорний китай сповіла.

Ой да в чорний китай сповіла, да й на Дунай пустіла!
Гей, гей, ой да люлі! Да й на Дунай пустіла!

Ой да ти тихесенькой Дунай, моїх дєток колихай!
Гей, гей, ой да люлі! Моїх дєток коликай!

Ой да ти жовтенький пісочок, годуй моїх діточок!
Гей, гей, ой да люлі! Годуй моїх діточок!

Ой да ти, сухенька осочка, давай дєткам молочка!
Гей, гей, ой да люлі! Давай дєткам молочка!

Ой да ти тихенький очерет, вари дєткам вечерять!
Гей, гей, ой да люлі! Вари дєткам вечерять!

Ой да на двадцат первом году вішла вдова по воду.
Гей, гей, ой да люлі! Вішла вдова по воду.

Ой да стала вдова воду брать, став кораблік пудпливать.
Гей, гей, ой да люлі! Став кораблік пудпливать.

Ой да і на тому кораблі сидять хлопці-молодці.
Гей, гей, ой да люлі! Сидять хлопці-молодці.

Ой да йеден книжку чітає, другий вдови пітає:
Гей, гей, ой да люлі! Другий вдови піває:

Ой да ти, удово, удова, чи пайдьош ти за мєня?
Гей, гей, ой да люлі! Чи пайдьош ти за мєня?

Ой да я за тебе сама йду, за другого дочку шлю!
Гей, гей, ой да люлі! За другого дочку шлю!

Ой да ти удова, удова, дурна в тебе голова!
Гей, гей, ой да люлі! Дурна в тебе голова!

Ой да ти за сина сама йдеш, а за брата дочку шлеш!
Гей, гей, ой да люлі! А за брата дочку шлеш!

Ой да який тепер світ настав, що брат сестру заміж взяв!
Гей, гей, ой да люлі! Що брат сестру заміж взяв!

Ой да яка тепер годіна, що йде мати за сина!
Гей, гей, ой да люлі! Що йде мати за сина!