У мене думка є чудова:
Садити в землю сірники
І поливати щодобово,
Щоб виростали патики.

Як доростуть вони до пупа –
Врожай зрубаю восени.
От на подвір’ї буде купа! –
Кубів 500 деревини.

Я сірників куплю багато –
Цілих 100 пачок на рубель.
А, як слупи з них буду мати,
То побудую корабель.

Як корабель буде готовий,
Його я стягну у Дністер,
Візьму дружину і малого,
І геть втечу з СРСР!

Спочатку спущусь по Дунаю –
Дружина мріє про круїз.
В усіх країнах побуваю,
Щотижня матиму сюрприз.

Коли ж зупинюся в Стамбулі
Я так ще вдома планував,
То Кравчуку покажу дулю –
Нехай си має, аби-с знав!

Пішов я згідно свого плану
До магазину та дарма.
Півдня ходив я серед краму
Та сірників у нім нема.

Мене рятує лиш єдине –
Що в мене мудра голова,
А в ній думок, як зерня в дині,
От вже на черзі є нова!..