Було тихо і волого,
Будуть сутінки у хаті,
Я за вас помолюсь Богу,
Богу-сину, немовляті.
Довго десь чумакували,
Сіль розсипалась на возі,
До світанку завітали
Ви до мене по дорозі.

Ніч, як чорний віл рогатий,
Коло вікон ремигає,
Щось хотіла б вам сказати,
Але слів таких немає.

Скрипне віз, що колисанка,
Сіль впаде в траву шовкову,
До прийдешнього світанку
Я складу вам колискову.
Голову кладіть на руки,
Я не буду вас будити,
Перед безвістю розлуки
Ви схились відпочити.

Ніч, як чорний віл рогатий,
Коло вікон ремигає,
Щось хотів би вам сказати,
Але слів таких немає.

У куточку на колінах
Помолюсь до немовляти,
Я за вами вийду в сіни,
Я за вами вийду з хати,
Я за вами – на дорогу,
Я за вами вийду – хто ви?
Немовляті, Сину-богу
Помолюся колискову...

Ніч, як чорний віл рогатий,
Коло вікон ремигає,
Щось хотів би вам сказати,
Щось хотіла б вам сказати,
Але слів таких немає,
Але слів таких...