Виконавець: Олександр Ігнатуша
Слова і музика: народні |
Ой що ж то за шум учинився,
Що комарик та й на мусі оженився!
Та взяв собі жіночку невеличку,
Що не вміла шити-прясти чоловічку.
Що не вміла шити-прясти, ще й варити,
Що не вміла з комариком добре жити.
Полетів же комар в чисте поле,
В чистеє поле, зелену діброву.
Та й сів же комар на дубочку,
Звісив свої ручки й ніжки по листочку.
Де взялася тая шура-бура,
Вона того комарика з дуба здула.
Як упав же комар з високості,
Потрощив-поламав ребра й кості.
Ой упав же комар та й не дише,
Ручками й ніжками не колише.
Прилетіла муха жалкувати:
– Ой де ж тебе, комарику, поховати?
– Поховайте мене в чистім полі,
В чистім полі, в зеленій діброві!
Та й насипте мені високу могилу,
Ой насипте мені високу могилу!
Туди будуть хлопці собиратись,
З комарової могили чудуватись!
Ой що ж там лежить за покойник?
Ой чи то цар, чи гетьман, чи полковник?
А то ж не цар і не гетьман, і не полковник,
А то мухи-зеленухи полюбовник!