Як нестримно пророста
Свята наївна простота.
Її не сіють – тільки топчуть,
І не голублять, тільки косять.
Вона ж, поглянь, не м’яте клоччя,
А леза жилаві підносить.
І каже всім: "Мене не вбити.
Аби земля, я буду жити".