Я – стерня.
Я не тільки колюсь.
Я – стерня.
Я на небо дивлюсь.

І здається мені,
Що з моєї легкоі руки,
Ген не зорі квітуть,
А бринять колоски.

І здається мені,
Що з моєї важкоі руки,
Віз чумацький
Колеса згубив.

Вітер грає мені залюбки
Пісню осені –
Вічний мотив.
Я весела встаю –
Сумувать не з руки.
Корінь мій у землі,
А між зір колоски.