Я йшов до роботи, бо був понеділок,
Я був з бодуна – в голові все боліло.
Падав білий сніг, навіть він мені мішав.
В голові таке творилось, що я вам би не бажав.

Дуже слизьгали машини, тяжко їхати по льоду.
На обочину заносить на якусь оту біду.
І мене занесло вчора – в голові сидів стакан,
Я хотів його послати, але всі забув слова.

Я всю воду випив в хаті, навіть бігав в магазин.
В середині все горіло, бо бадун мене палив.
Мінералка була свіжа, трохи потушив пожар,
І отрижка появилась, значить я ще не пропав.

Приспів:
Вже доходжу до роботи
Трохи легше на душі.
Там вода повинна бути
У зеленому відрі.

Вон жигуль якийсь буксує, може тоже з будуна.
А скоріше всього слизько – голольодна ця зима.
Дядько впав переді мною, я не винен, то він сам.
Дуже скривився, боліло, може ногу він зламав.
Але нє, – підвівся й далі він кудись собі пішов.
Ну дивися, чоловіче, осторожно – голольод.

До роботи йшов я пішки, бо з машиною біда.
Щось сцеплєніє буксує, та й бензину вже катма.
Так не люблю понеділок, дуже ненормальний день.
Но – робота є робота, хто замінить там мене.

Приспів