Я зостався один на один із собою
Мандрівний дикий вітер залишив мене.
Я зостався один на один з самотою,
Я закоханий сильно у тебе, але.

Сонця більше нема, ніч сідає за плечі.
Замість літа – зима, і так тяжко на серці.
Сліз твоїх більш нема, я так вірив тобі.
І кохання було... а було, чи ні.

Я зостався один на один з самотою,
Я забутий всіма, Богом лиш не забутий.
А бути хотів – один на один із тобою,
Але зраджений був і неправдою скутий.

Сонця більше нема, ніч сідає за плечі.
Замість літа – зима, і так тяжко на серці.
Сліз твоїх більш нема, я так вірив тобі.
І кохання було... а було, чи ні.

Я зостанусь один на один з самотою,
Головою схилюсь над минулим своїм.
Але я не ганблю нелегку свою долю,
як і я одинокий без тебе мій дім.

Сонця більше нема, прохолода за плечі
Ніжно так обійма, у самотній мій вечір.
Але я вірю в те, що повернешся знову.
І повернем кохання, і я буду з тобою.