Так трапилось, як я тобі казав –
Пройшли роки і ми зустрілись знову.
На місці час ніколи не стояв,
І не обмовився ні з ким, бодай хоч словом.

Минали ночі в чорно-білих снах.
Поштова скринька марила листами.
І кожен день блукав, як той монах
У пошуку того, що було з нами.

Ні поздоровлень, ні дзвінків, ні телеграм –
Ти поглядом сказала, що це зайве.
А сліз своїх нікому не віддам,
Вони сховались, їх ніхто не знайде.

Минали ночі в чорно-білих снах.
Поштова скринька марила листами.
І кожен день блукав, як той монах
У пошуку того, що було з нами.

Кохання пропливало щовесни,
Повз моїх вікон на човні надії.
Ми не з’єднали свої береги,
І в стороні нас залишили мрії.

Дощі – вітри зробили свою справу,
Не залишили сліду від багать,
Біля яких всі струни на гітарі
Шукали те, з чого почався рай.

Так трапилось, як я тобі казав,
І зустріч ця, як подарунок долі.
На місці час ніколи не стояв.
Про себе знати залишив на наших скронях.