Виконавець: Парадокс
Слова: Тарас Рудакевич | Музика: Парадокс |
Ти вже старієш, та я не помічаю цього
Я добре знаю, що гріє твоє тепло.
Я відчуваю, є зі мною поруч ти,
Де б я не був, чекатимеш любитимеш завжди.
І листи, слова по телефонній розмові
Чекаєш від сина ласки і любові.
Звичайно, мамо, ти єдина назавжди
Куди б я не йшов, всі стежки, проведуть мене туди...
Де будеш ти. Де буде хліб і сіль на столі,
Де мамина любов не заважатиме мені.
Де будуть раді і в радості, і горі
Де спокій і турбота, стануть у пригоді.
Цікаві історії, життя не спиниш ні на мить,
Ми не повернемось в минуле, воно хай тепло лиш згорить.
Але згадати, як все починалось
Я люблю тебе, мамо! І не покину, щоб не сталось!
Приспів:
Пробач мені, мамо, за все
Ти єдина хто в мене є
Я хочу чути твої слова
В яких лунає мелодія мого життя.
Хай роки біжать, хай я доросліший вже став
З кожним роком, набиратись розуму почав.
Твоє слово, твої переживання (виховання)
Я не забуду. Це ж не приносить (мені) страждання.
Моє кохання. Звичайно хочеш щоб я був щасливий.
Сім’я, діти, для тебе внуки – час стає красивий.
Все змінитися має дуже вдало,
Не забувай лиш одне: "Я люблю тебе, мамо!"