Холодні мрії, а може і ніхто не взнає,
Про що гадаю я, про що питаю.
Залишим погляд і подумки одну лиш мить
Не відчуєм дурість яка із уст чужих летить.

Подив і страх. Дорогою ми всі ідемо
Думаєм про наслідки в кінці, коли вже треба
Розгрібати все, до повного кінця
Чомусь наше життя перетворюється в купу зла.

Ці дивні слова, без цензури і стороги
Вилітають із уст, наче з дула патрони.
Боротьби і контролю проти цього нема,
Вживаєм по потребі непотрібні слова.

Брехня. А більше вже й нічого не треба
Стараєшся зробити краще для себе.
Рівняючи правду просто як жах
Не забувай вона у твоїх очах.

Брехня. А більше вже й нічого не треба
Солодкий смак неправди повернеться до тебе
Зрозуміти і повірити важко в слова,
Твої очі все скажуть – де буде вона.

Ти не стоїш на місці, ходиш тихо й далеко
Твої друзі давно вже забули про пекло,
Раз через раз, терендиш пусті розмови
Не знаєш що сказати, щоб тебе не розкололи.

Забуваєш що казав, правда ж добре пам’ятається,
Я це знав – в голові прокидається.
Тебе не спиняє, ти знаходиш причину,
Нові слова створюють нову картину.