Прощай, прощай, о Ріо-де Жанейро,
Моїх очей небачена звіздар,
У чорнім небі ти яскрава зірка,
Ти моє щастя і моя біда.
Ти спалахнула, лула, лула, зненацька, раптом
І осіяла душу мені
І я хоті би стати космонавтом
І долетіть до тебе хоч би уві сні.

Прощай, прощай, о сизая голубко,
Це я твій голуб з зламаним крилом.
Зима лютує, замітає землю
Стає у серці льодяним стовпом.
Мені все пофіг, я хочу спати
І хай насниться мені справжнє і живе
Я на останок буду кричати,
Мо потім крик цей хто піснею назве.