Виконавець: Балади
Слова і музика: народні |
Молодий хлопець хотів женитись,
Прийшла му картка в війську служити.
Йде до ворожки поворожити:
– З ким моя мила думає жити?
– Думає жити сама з собою,
З правов рученьков під головою.
Він іде з війська, людей питає:
– Що ж моя мила там поробляє?
А люди йому відповідають:
– Вчора померла, нині ховають.
Іде на цвинтар, шапку знімає,
Там два козаки яму копають.
– Дай, Боже, щастя, що копаєте,
Кого в ту яму поховаєте?
– Поховаємо гарну дівчину,
Вчора померла, нині спочине.
Витягнув шаблю, вдарився в груди,
Нема милої й мене не буде.
І посадили рясну калину,
Тут спочивають козак й дівчина.