Пливе хмара, пливе чорна, а за нею синя,
Зчарувала дівчинонька вдовиного сина.

А як вона чарувала, просила до хати:
– Прийди, прийди, мій миленький, щось маю сказати.

А як прийшов до хатоньки та сів покрай стола,
– На здоров’я, мій миленький, я своє випила.

– Вип’ю чарку, вип’ю другу, вип’ю ще й третюю,
Та боюся, моя мила, щоб не було трую.

– Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб своєму козакові отруту давала.

Тешуть хлопці, тешуть дуба, тешуть яворину,
Молодому козакові роблять домовину.

Тешуть хлопці, тешуть дуба, тешуть ще й осоку,
Молодому козакові – тяжкий хрест високий.