Що є життя, хто до кінця збагне?
Воно прекрасне, як би все не склалось.
Та є у ньому правило одне,
Що нам у спадок з давнини дісталось:
Торкаєш душу, ачи грішну плоть –
Біда прийти від тебе не повинна.
Ні словом, ані ділом – не зашкодь!
Якщо ти справді на землі людина.

На перехресті сорока вітрів
Душа, немов би флюгер здичавілий,
І у палітрі різних кольорів,
Вона знаходить чорний або білий.
Хай ти не зміг себе в собі збороть,
Та інший хтось здолає трясовину!
Ні словом, ані ділом не зашкодь,
Якщо ти справді на землі людина.

А тим, хто йде крізь морок навмання –
Їм не потрібні похвали й поради.
Їм нідочого досвід і знання –
Бо той, хто вірить, той не мусить знати.
Бо там, де є Надія, там Господь.
Там музика кінчатись не повинна!
Ні словом тут, ні ділом не зашкодь,
Якщо ти справді на землі людина.