Руки тремтять і капає кров,
Знесилений падаєш, але вставай знов!
Ти – надлюдина і гімн заспіває
Тобі Україна, а Перун хай заграє...

На струнах весни семибарвним дощем,
Світ почує твій голос...
Просто з нами співай!

Коли тебе кидають сили,
І ти відчуваєш, що не в змозі боротись,
Згадай хто ти є, що ти переможець,
У будь-якій справі лиш перемогти...

Мара укрила землю снігами,
Настав час померти усьому живому:
Заснути й укритись під попелом рейху –
Надії останньої на збереження храму...

Танок смерті – це наш карнавал!
Марш вищої раси у небі сонячним світлом яскраво заграв!

Наш храм збудован на ворожих кістках,
На кістках нижчих рас – неповноцінних тварин,
І це виклик державі, суспільству, жидам –
Це новий голокост, це початок війни!

Танок смерті – це наш карнавал!
Марш вищої раси у небі сонячним світлом яскраво заграв!

В руїнах Берліну залишилась правда:
Величні ідеї, мудрість, культура...
А що залишила вам радянська юдея?
Лиш пам’ять про жидівський терор – лише трупи.

Нашу владу в країні тримають тварини,
Заколоти би їх, як отару свиней.
Вони прагнуть знесилити твою Україну,
Так вставай же скоріш і стріляй цих "людей"...

Всі політики куплені, вся міліція, влада,
І твій крик просто так ніхто не почує,
Ти ніхто в цій системі, і для них ти – отрута,
Тероризм – це єдине, що їх змусить тремтіти!

Ви всі помрете!