Виконавець: Віктор Морозов
Слова: народні |
На вулиці Коперніка, файдулі, файдулі, фай,
Сидить баба без буціка (черевика), файдулі, файдулі, фай.
Я питаю, де той буцік, файдулі, файдулі, фай,
Вона каже, же він уцік, файдулі, файдулі, фай.
На вулиці Колонтая, файдулі, файдулі, фай,
Лупить баба поліцая, файдулі, файдулі, фай.
Раз го в глове, раз го в яя, файдулі, файдулі, фай,
Так сі лупить поліцая, файдулі, файдулі, фай.
На цвинтарі галас, крики, файдулі, файдулі, фай,
Там ся бавлять небожчики, файдулі, файдулі, фай.
Там мій дзядзьо грає в кості, файдулі, файдулі, фай,
І чекає всіх нас в гості, файдулі, файдулі, фай.
Кожна гебра (компанія) є мурова (класна), файдулі, файдулі, фай,
Лиш найліпша з Личакова, файдулі, файдулі, фай.
А хто Львова не шанує, файдулі, файдулі, фай,
Най нас в дупу поцілює, файдулі, файдулі, фай!