За руґатков на забаву я сі вибрав раз,
Би там мило і бурхливо свій провести час.
Насамперід при буфеті випив водки три,
А ту панни коло мене, як над водов мґли (туман).
Їдна скаче, ледь не плаче, в танець хоче, жи аж страх,
Друга мала знати дала? хоче польку рах, цях, цях.
А музичка гра, гей!
Як ю злаплю в свої лапи, вхоплю попід боки
І як пляц широкий сміло ставлю кроки,
Раз ю щипну, раз ю рипну, абу полоскочу,
Вона таньчи рипцюм, пипцюм і не каже ніц.
Гебра (компанія) весело гасає, хоч угромний стиск (тлум),
Наглі ноги ми здринтвіли (здеревіли), в кратки цілий писк.
Дивлюсь, аж ту Манька моя сі през тижбу (юрбу) пха,
Як градова яка хмара, так хулєрні зла.
Я балакам: "Мій, ангеле, ходь на дошки там під дах,
Затанцюєм, закружляєм нашу польку рах, цях, цях".
А музичка гра, гей!
Аж ту фацит (тип) в циліндері мою Маньку взяв
І ду таньцю вже сі бере, так якби ю знав.
Я на него глипнув збоку, він ся м’я злякав,
Бо якби-м го пальнув в око, кров’ю би сі зляв.
Манька хуха ми до вуха: "Перестань лиш Антось, фе!
То пан велький, він сирдельки
Фундувати з цьмагов (горілкою) хтів."
А музичка гра, гей!
Як віддав’єм фацетови мою Маньку юж,
Він хтів з нею танцювати, а ту ані руш.
Як коза скакав він з Маньков, нагло сі спіткнув,
Манька впала, він на неї? аж сі розтягнув.
Нам зі сміху бракло диху,
Бо си фацит збабрав кляк (забруднив капелюх),
Сподні клепле (штани вибиває), сурдут трепле,
Попсув собі цілий смак.
А музичка гра, гей!