Твоє золоте око сумом пече,
І мої карі в сльозах пекучих,
Бо в горі радіти не вмію іще,
Я не учитель, я тільки учень.

Ти просто вечірнє, а я просто рання,
Зайдеш у темінь, і народишся молодим.
Я в темінь не хочу. Пізнаю страждання,
Та з Богом у серці буду завжди.

За обрій покотишся, за небокрай,
Захід твій людям печаль навіє,
А я не зайду, а зійду в той край,
Сонцем в якому Господь ясніє.