Тихо вечір на місто лапу кладе,
І мурчить щось під ніс незвичне,
Усміхаюся Богу вдячно за день,
Що прожитий пішов у вічність.

Тільки спогад махає синім крилом,
Цих птахів уже ціла зграя,
І все далі і далі пливе мій паром,
І птиці нові прилітають.

Боже, хай моє завтра стрімко летить,
Хай у щасті розгорне крила,
Хочу жити в паланні, зоріти в блакить,
Щоб від серця любов іскрила.

Тихо вечір на місто лапу кладе,
І виспівує колискові,
За перейдений день, Боже, славлю Тебе,
За безкрає сяйво любові.