В тебе на городі, що не хоч цвіте,
Навіть вже є бульба молода,
А у мене щось нічого не росте,
Де не глянь, лиш сама лобода.

В лободі лобода з лободою,
Добрі люди, то біда.
Що робити із тою травою?
Згубить мене лобода.

Дуже лютий в нашому колгоспі бик,
Він кого завгодно забода,
Бо до буряків та конюшини звик,
А в раціоні – сама лобода.

На обід лобода з лободою,
Ой, він мене забода,
Вже й корови не дали надою,
Згубить мене лобода.

Я чую в стайні лиш "му" та "му",
Та, як мені пояснити йому,
Що то є дуже файно?

Зараз у Гамериці та в Канаді
Кожен мріє, що він похуда,
Треба лиш варити зупу на воді
Та в воді щоб була лобода.

У воді лобода з лободою,
Гарна штука – лобода.
Як же пити з такою їдою? –
Хто завгодно похуда.

Я дуже радий і не дарма –
Холестерину у ній нема
І то є дуже файно.

Соваюсь по полі я туди-сюди,
Чую серцем станеться біда.
Ой, залишусь, людоньки, без лободи,
В мене жук лободу виїда.

Виїда лобода з лободою,
А хто за то відповіда:
Що будемо ми їсти з тобою,
Як пропаде лобода?