Виконавець: Балади
Слова і музика: народні |
На зеленій та і луці
Пасло дівча та і уці.
Пришов к ньому пишний дворак:
Ци ти будеш жена моя?
Як я буду жена твоя,
А кед я мам мужа дома?
А што би то учинити,
Чим би мужа отровити?
А идий ти до заградки,
Там накопаш білой м’ятки.
Намоч ти ей до скляночки,
Поставиш єй до світлички.
А як приде твій муж з поля:
Дай му пити, мила моя.
А як пришов єй муж з поля:
Дай мі пити, жено моя!
Поскочила до світлички,
Наточила півскляночки.
А як він ся того напив,
За серденько ся улапив.
Жено, жено, волай діти,
Бо я иду в землю гнити.
Жена діти заволала,
До дворака лист писала.
Дворак, дворак, пишний дворак,
Юж я буду жена твоя.
Як ти будеш жена моя,
Кед ти мужа отровила?
Отровила-с мужа свого,
Отрула би-с мя самого.
На мя би-с ся роззлостила,
І мі би-с то учинила.
Дворак, дворак, пишний дворак,
Бодай тебе кий покарав!
Як ти мене та овдовів,
Мої діти осиротив.