Ой на горі жита много,
Половина зеленого.
Там дівчина жито жала,
Йа з козаком розмовляла.
Виймив козак шаблю остру,
Відтяв дівці жовту косу,
Кинув єї в тихий Дунай.
Ой в неділю пораненько
Вийшла мамка по водоньку.
Взяла води зачирати,*
Взяла коса припливати.
Зачерла ї в коновочку,
Принесла ї додомочку,
Принесла ї додомочку,
Поставила при столочку.
– Ой ви, хлопці, сини мої,
Осідлайте коні в шори,
Як сідлайте, так сідайте,
Свою сестру доганяйте.
Як сідлали й осідлали,
Свеї сестри доганяли.
Догонили ї в Варшаві,
Що сиділа в срібній лаві.
– Ой ти, сестро, сестро наша,
Де-с поділа товариша?
– Срібло-злото забирайте,
Товариша не рубайте.
Срібло-злото всьо забрали,
Товариша порубали,
Товариша порубали,
Свою сестру з собов взяли.