Здавалось, доля була близькою,
Відпустив її синицею в небо.
Здавалось, був на півкроку від мрії,
Оступився, зірвався в провалля.
Я не знаю, що буде зі мною вночі,
Коли зійдуть зорі, хмари відступлять.
Краплі падають з неба, мов сльози.

Приспів:
Дощ – мов перлини, що летять у безодню,
Дощ – це забуті надії, що йдуть в небуття,
Дощ – він змиває гріхи із мечів після бою,
Дощ... Він очищує моє ім’я.

Геть забобони, геть насмішку й поради.
Геть зраду й кохання, геть фальшиве життя.
Я знаю напевне, що знов прийде ранок,
Ми прокинемось знову і почуття
Наповнять голову брудними думками.
Небо хмарами сповнене...

Приспів

Ми народжуємось, вмираєм, крокуєм по світу,
Ми шукаємо щастя все наше життя
Переповнене люттю, хаосом, насиллям,
І усі ми стаємо на шлях забуття.
А надія жевріє на променях сонця,
Заходить за обрій, щоб знову зійти,
Ми, як діти, підходим до свого віконця
І бачим – з неба падає...

Приспів