Моя тінь від страху загубилась
У відбитку неонових ламп.
Моє серце від страху забилось,
Бо на ньому наклали асфальтовий штамп.
Я не знаю, у кого спитати –
Всі довкола бездонно німі.
Всі тікають у офісні грати
І чекають, коли життя промайне у вікні.

Приспів:
Цей неоновий світ,
Я не хочу тонути,
Відкривати йому
Скарбницю своєї душі.
Лиш у мені залишиться вити
Прикрощів кинутий звір.

Моя суть – це життя Інтернету,
І любов – це хімічний процес.
За хвилину побачу планету,
Та не можу побачити власних думок.
Мої сни – це хвороба безсоння,
Моя їжа – таблетка для сну,
Мої друзі – це коло сторонніх,
Моя мрія – о Боже, коли ж я повітрям дихну?

Приспів

Я боюсь свого рідного міста,
Цих сірих осель,
Боюся нудьгою осісти.
І все...
Боюся, що я онімію,
Стану таким, як завжди.

Приспів