Небо в синіх зірках серед білого дня
І ніхто не чекав вогняного коня.
З полинових степів через кілька століть
Налетів, захропів і, як фатум, стоїть.

Приспів:
Вірний мій, рідний мій, коню мій вогняний
Ми на святі надій за вітрами весни.
Вірний мій, рідний мій, коню мій вогняний
Ми на святі надій за вітрами весни.

Твоє серце співа і твій голос сурмить,
Тільки міт ожива в нашу зоряну мить.
Небо в синіх зірках серед білого дня
І ніхто не чекав вогняного коня.

Приспів