Ой, на морі, на Чорному
Бавиться хвиля човником,
Небо лоскоче вітрилами –
Ніжними білими крилами.
В човнику милий мій хвилю благає:
"Відпусти, хвиленько, мила чекає."
В човнику милий мій хвилю благає:
"Відпусти, хвиленько, мила чекає."

Ой на кручі височенько
Мила вдивляється в ноченьку,
Стали б руки крилами
Милого від біди я затулила би.
"В човнику милий мій" хвиленьку прошу:
"Відпусти, під серцем дитя ношу."
Хвиленько-доленько, життя як моренько,
До зір здіймає, долі кидає.

Ой, на морі, на Чорному
Бавиться хвиля човником,
Небо лоскоче вітрилами –
Ніжними білими крилами...