В господаря часу звільнитись нелегко буває.
На вушко пеґасу квартет цвіркунів вальс секунд навіває.
Тут дзвонить будильник і гімном куранти зітхають.
Сьогодні, господарю мій, я тебе залишаю.

Без слів і прощань твій настінний лічильник кукує.
Без сліз і сподівань моє серце здається гальмує.
Ти дар заслужила, тебе відпускаю на волю.
І вільну щоранку гонець сповістить тобі долю.

На схід і на захід виходять твої два віконця.
Ти легко впізнаєш гонця, наречу його сонцем.
В господаря часу звільнитись нелегко буває.
І вкотре, господарю мій, я тебе залишаю.