Калина-малина ні сладка, ні горка,
Ой там заплакала солдатськая жонка.
Вона заплакала, горко заридала,
Любила й кохала, в солдати й отдала.

Бути солдатом дуже непросто –
Потрібно бути високого зросту,
Щоб у формі нарядній іти на параді,
Щоб усі, хто це бачить, були справді раді!
Дуже непросто бути солдатом –
Треба тіло своє вміти замаскувати,
Тихо сидіти за густими кущами,
Зненацька почати бій з ворогами!
Раптово почати
Бій з ворогами!
Руками, ногами і, навіть, зубами
Сміливо почати бій з ворогами!
Та краще, щоб з ворогом бій починати,
Треба мати гранати та автомати.
Танки, ракети, радари, гармати,
Кораблі, літаки – усе треба мати!

Й отдала в солдати під город Варшаву,
Під город Варшаву, де б’ють барабани.
Де б’ють-вибивають, громко й вимовляють,
Розумівських хлопців в солдати приймають.

Дуже почесно бути солдатом –
На провокації не западати!
Нехай на паролі шпигун зазіхає –
Для нього солдат наш паролів не знає!
Бути солдатом дуже почесно –
На всі запитання давати відповідь чесно.
Як про медалі вдома хтось запитає –
Слід чесно казати, що медалей немає!
Немає медалей,
Медалей немає!
Якщо мама, чи тато, чи брат запитає –
Слід чесно казати, що медалей немає!
Насправді медалі не потрібні нікому,
Потрібні: подяки від воєнкому,
Значки, ордени та відпустки додому,
І крутий дизайн дембельського альбому!

За отецьким сином батько й мати плаче,
А за сиротою чорний ворон кряче.
За отецьким сином браття, браття та сестриці,
А за сиротою дівки, дівки-жалібниці.