Чорноморець, матінко, чорноморець,
Вивів мене босую ой на морозець.

Вивів мене босую та й питає:
– Чи є мороз, дівчино, ой чи немає?

– Ой нема морозу, тільки роса,
А я молодесенька ой стою я й боса.

Простояла ніченьку та й байдуже,
Бо я чорноморчика ой люблю я й дуже.

До порога ніженьки прикипають,
Дівку дрібні слізоньки ой обливають.

Я ж думала, матінко, панувати,
Довелося, матінко, ой горювати.

Чорноморець п’є! Чорноморець б’є!
Чорноморець розриває серце моє!