Кров шалено б’є у скроні, це ж бо знову скачуть коні,
А газети далі брешуть: "То чужі пісні".
Нас приспали, галичани, та болять дідівські рани,
Чи ж так важко відрізнити правду від брехні.
Нас приспали, галичани, та болять дідівські рани,
Чи ж так важко відрізнити правду від брехні.

Тож навіщо скачуть коні і по кому дзвонять дзвони,
І чому шапки знімають, і сльоза з очей.
І чому тремтять так руки і щемлять серця з розпуки,
Коли чують галичани звук отих пісень.
І чому тремтять так руки і щемлять серця з розпуки,
Коли чують галичани звук отих пісень.

Воював ти за Вкраїну, то ще винен, що загинув
Не за Ленінську ідею, не за ті пісні.
Тож прости вже нас, Іване, що заснули галичани,
І не можуть відрізнити правду від брехні.
Тож прости вже нас, Іване, що заснули галичани,
І не можуть відрізнити правду від брехні.

В кожного своя дорога, мертві ж рівні перед Богом,
Тільки в чому ж завинили ви перед людьми.
Що стрілецькії могили тракторами перерили,
Де ж ми були галичани, чом мовчали ми.
Що стрілецькії могили тракторами перерили,
Де ж ми були галичани, чом мовчали ми.

Застоялись на припоні вороні стрілецькі коні,
Але знов дзвенять над містом ті чудо-пісні.
Може ще й поїдуть коні, не лише по стадіоні,
Й відрізнять ще галичани правду від брехні.
Дайте час поїдуть коні, не лише по стадіоні,
Й відрізнять ще галичани правду від брехні.