Знаєш, хочу тобі розповісти,
Що на тижні в один із захмарених днів
Я тобі покажу у брудному зимовому місті
Справжніх сірих котів-летунів.

Ми підемо удвох, нечутно взявшись за руки,
Розуміючи все без даремних облудливих слів,
І побачим сумних – бо ж так скоро хвилина розлуки –
Справжніх сірих котів-летунів.

Стане сумно і нам, та ніяких пояснень не треба.
На порозі весна, і час вирушати на схід;
І за мить у брудному зимовому небі
Ми побачим чарівний котячий політ.

Що з того, що котів цих колись я придумав у пісні;
Їх немає в природі – це скаже нам кожен, мабуть;
Я тобі покажу їх в брудному зимовому місті;
Ти в них віриш – а значить, вони десь живуть.