Виконавець: PostSense
Слова і музика: Олександр Зайцев |
Політикою руйнуєте прекрасне,
Ніхто не пам’ятає, як втекти...
Знайти хоча б одне, ще власне,
Так ні, ці гільзи знали як лягти.
В бібліотеках знов порожні стелі,
І сонце пробиває, скрізь пісок.
Всі пам’ятають: десь тут двері,
Але забули, як пульсує світла той шматок.
Досить!
Залиште нас у власних снах,
Досить!
Вже досить.
Тремтить дитя, що хоче їсти.
Вони благають: не цурайтесь нас!
А як же ті, хто не постійно прісні,
І як же ті, хто знали, що це знак.
В екранах знов рятують і вбивають,
Як остогидлі курси "Не тримайте зла".
Навіщо нам тоді безглузді гасла?!
Десь гасне світло, десь знов іде війна.
Досить!
Залиште нас у власних снах,
Досить!
Вже досить.
Політикою руйнуєте прекрасне,
Ніхто не пам’ятає як втекти...
Знайти хоча б одне, ще власне,
Так ні, ці гільзи знали як лягти.