Я мало сплю і погано засинаю,
Прокинутися зранку – гірше буває!
Згадати про те що було вчора ввечері –
Абсолютно ніякого шансу немає.
Зранку світить сонце та блакитне небо,
Люди кажуть добра погода,
А як на мене, то найкраща погода –
Саме тоді, коли на дворі непогода!

Приспів:
Я прокинувся і зрозумів, що пропав!
У свою поглянув душу – там нічого нема!
Там щось було, але так давно, –
Не знаю що саме, не пам’ятаю...
Відчуття таке неприємне!
Відчуття таке неприємне!
Його в собі тримаю,
Мені здається я вмираю!

Коли я вдома, я завжди ходжу в тапках,
Бо в моєму будинку вже давно потік дах!
А може не потік, може зовсім не було його,
Взагалі мені зараз не до нього...
В мене мерзнуть ноги, в мене мерзнуть руки,
В мене сохне мозок і хлюпає мій ніс –
Я знаю цю болячку, я про неї десь читав, –
Не хочу нічого, сам себе захомутав!

Приспів:
Я прокинувся і зрозумів що труба!
Подивився в свої очі – там нічого нема!
Там щось було не так давно,
Я знаю, що себе вбиваю!
Відчуття таке неприємне!
Відчуття таке неприємне!
Його в собі тримаю,
Мені здається я вмираю!
Мені здається я вмираю...

Я не казав, що я не піду,
Навіть якщо один знову буду я,
Більше ніколи не повернусь,
Все, що було, минуло – це ілюзія! (весь куплет – 3)

Вона казала – відпусти себе на волю...
А я не можу, бо я прокляв свою долю!
Я не втрачаю свідомості, ну хіба що трішки,
Конячу дозу корвалола – і до ліжка!

Приспів:
Я прокинувся і зрозумів, що труба!
У дзеркало поглянув – там нікого нема!
Там хтось був, не так давно,
Це не важливо тeпeр...
Я нічого не відчуваю!
Я нічого не відчуваю!
Я нічого не відчуваю!
Я... я... я вмееер!

Я тобі – так, а ти мене – так! (2)