Сміятись буду, хоч плачуть очі,
Я проти тебе – день проти ночі...

Приспів:
Зів’ялі квіти на дощі –
В моїй душі, в моїй душі.
Що плачуть очі – не питай,
День проти ночі. Самота. (весь куплет – 2)

Я. Ніч. Вмираю поранений.
Білим озером простирадло.
А коло серця печаль – гадиною.
Та не зарадити, ні порадити.
А поїзд кричить – аж за городами,
Прощається нині суворим клекотом
Із тим, що вранці війною народжений
З вогнем і болем в серці поетовім.
Цей світ байдужий, а люди грубі.
Фальшива ніжність, фальшива ласка.
Він любить гроші, брехню і трупи,
Ховається нині за славую казку!

Приспів

Я. Ніч. Вмираю поранений.
Білим озером простирадло.
А коло серця печаль – гадиною.
Та не зарадити, ні порадити.
Зів’ялі квіти, ідіть чорту в зуби!
Вуста сміються, а серце плаче.
Холодні будні, жорстокі люди.
Я, мов локатор, крізь хмари бачу.
Про тебе, світе, співати буду,
Сміятись буду, хоч плачуть очі,
Вставати буду вселюдським бунтом:
Я проти тебе – день проти ночі.

Приспів