Приспів:
Це закон, а не кара.
Ніч, дорога, биті фари.
Це закон, а не кара,
Що приходить, мов примара. (весь куплет – 2)

Зона – це закриті простори,
Клітка сходів, сумні коридори,
Грати на вікнах, стінах і стелі,
Ліжко, стілець і постеля.
Порвав у годиннику час пружину,
Порвали стрілки останню годину,
Десь посміхається небо уві сні,
Невже це кара? Ні!

Приспів

Це тільки закон, а не кара,
Слизькі дороги, розбиті фари,
Біла кахля, не плитка на стінах,
Осколки доріг в розбитих колінах.
Плівкою кадр за кадром прожите,
Ріками, морем, струмками залите,
Небо кидає нам краплі рясні,
Невже це кара? Ні!

Приспів

Прощальними дзвонами в ніч пароплав
Зникає, тікає, пропав.
Лишається берег, простори ясні,
Невже це вона? Ні!
Чужі, невідомі прозорі обличчя,
Якийсь ритуал, а може і звичай,
Замість долоні назустріч кулак,
Невже це закон? Так!

Приспів