Люттю душі напоєні
Серця ненавистю сповнені
Вовкулаків хижою зграєю
Берсеркерів поглядів сталлю
В останнє їх списи націлені
Лати блищать Валькірій
Ейнхеріїв шквал ненависті
Там, Де для жалю не стане місця

Там, де вітри холодні співають
Славу воям, загиблим в бою
Славу тим, що життя віддавали
Невагаючись за віру свою
Де сніги намітають кургани
Тим, що йшли на врага до кінця
Тим, чиєї відваги не мала
Жодна клята христова вівця

В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі

Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з наших ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову

В очі смерті дивились нащадки богів
Та тримали мечі
Їх тіла з’їли тризняні кради
А Їх попіл змили дощі

Там, де остання битва почнеться
Рагнарёку шторм пронесеться
Викриком гучним "Heil Wotan!"
Крилатий вовка брат меду нап’ється з ран
Де чорне сонце догори зів’ється
Коли для жалю не стане місця
Там, де мечів та щитів чертоги
Де вої хоробрі зустрінуться знову

В Вальхаллі ми зустрінемось знову!

Heil Odin!