Це все – Наша Земля!
Наш Рідний Край!
Це – Батьківщина твоя й моя,
Завжди це пам’ятай!

Слався в віках, завжди жива,
Земле моя! Україно моя!
Мати – країна, в світі єдина –
Вільна, могутня, велична, старовинна!

З Діда-прадіда онукам-нащадкам
У спадок лишилась –
Слов’янська Земля, що від
Предків-Богів нам дісталась!

...Море й річки, озера й ставки,
Дубові ліси й безмежні степи,
Синє небо та Сонце ясне,
Зорі яскраві, їх світло сумне...

Слов’янським Духом і Кров’ю
Просочена наскрізь вона.
Бережи Рідну Землю свою –
Як Мати вона – одна!

Пригадай славних Пращурів,
Котрі вмирали...
Воїв тих, що з мечем у руках
Землю цю захищали!

Всім величним героям,
Що віддали життя
За Рідний Край –
Щиро вклоняюся я!

Пам’ять про них завжди живе!
Слава Героям!
Слава тобі, Рідна Земле!

...Сніжні Карпати в могутніх борах,
Вкритих туманом лісових стежках,
Співи птахів і тишу ночей –
Я пам’ятатиму до смерті моєї...

...Місячне сяйво, мов чиста сльоза,
Курганами, Дніпро та порогів гроза...
Квіти й дощ прикрашають тебе...
Слава тобі, Рідна Земле!