Колись я був переконаний,
Що вітер – це подих життя,
Що дощ додає нам натхнення,
Змиваючи весь бруд буття.

Приспів:
Переконання мої ніби джинси порвались,
Хоч були вони і міцні.
Коли зрозумів я, яким є насправді
Цей світ, що здавався прекрасним мені.

Колись я був упевнений:
Безцінне людське життя,
Та світ це щодень заперечує:
Поглянь лиш у хроніку дня.

Мої порвані джинси зашию я сам їх
І піду міняти на краще цей світ.
Як піде за мною ще хтось, то ми зможем.
Потрібно ж зробити прекрасним наш світ!