У нас у всіх свої дороги, у нас у всіх свої шляхи
І ми всі йдемо поневолі, витрачаючи роки і дні.
І нам усім потрібен провід, що доведе нас до мети,
І ми усі про Нього чули, але повірили не всі.

Не покладайся на людину, покладайся на Бога! (4)

Приспів:
Їх професія – тобі щось пообіцяти,
Їх бажання – якомога більше царювати,
Їх хобі – на піску фортеці будувати,
Чи покладемо надію на них? (2)

Не знаю як, але знову це виходить
Посіяти надію в серця мільйонів.
Складова рецепту, здається, дуже проста,
А ми не витримуємо навколишнього середовища.

Знову стяги піднято і намети поставлено,
І годину вибору чітко призначено.
Корзини для сміття – голови наші,
Але ми знову споживаємо цю лажу.

Мов вітер на полі, чи сніг на долоні,
Порожні балачки, марнотні розмови.
Час зупиняється, людина не міняється,
Події минулого знову пригадуються.

Кольори і барви знову поєдналися,
Невже не наснилось, невже все в реальності?
Вони, як і ми, вміють старе забувати,
Те, що обіцяли, навіть не зможуть згадати.

Приспів

Господарчим поглядом своїм вони міряють шати,
Для когось палати, вони будуть святкувати.
Вони, як і ми, вміють старе забувати,
Те, що обіцяли, навіть не зможуть згадати.

Ну, а ми знову розбіжимося по мурашнику
На робочі місця, і від початку до кінця.
І кажемо, що віри більше немає,
А час минає, і вони шоу починають.

І ось вітер повіяв, сніг на долоні потрапив,
Вони знову з’являються на нашому телеекрані.
Наша пісня зовсім не гарна, зовсім не нова,
Але ми чомусь її розпочинаємо знову і знову.

Приспів

Не покладайся на людину, покладайся на Бога! (4)