Приспів:
Україна, прокидайся...
Україна, від сну підіймайся...
Україна, до свого Бога повертайся...

Я частина хворої нації,
В ній живу я і загину.
І боляче матері
Нашій ненці Україні.

Поділили все, посватали,
Віддали все чужині,
Діти сіли та заплакали,
Батьки їх не любили.

Сварились та розбіглися
На схід та захід сонця
Та й ще паркан поставили,
Щоб не ходити в гості.

Братів своїх полишили
В багні по самі вуха,
А потім насміхалися
Вдягавши капелюха.

Приспів

Батьки дітей навчали:
Не стань, сину, розбишакою.
Ну, а діти як і завжди
Дивилися на тата.

Любові не навчили,
Про її лише навчали,
Нащадки не народилися,
А вже лиха зазнали.

Здорові всі втікали
З цієї полонини,
Ну, а хворі доживали
До своєї години.

Земля сіла та заплакала,
Заплакало і небо
І дерева похилилися
Над самим Борисфеном.

Я частина хворої нації,
Така бо тяжка доля,
Але буду жити, намагатися
Любити людей та Бога.

Буду жити, намагатися
Любити людей та Бога... (2 рядки – 2)

Приспів

Він чекає...

Буду жити, намагатися
Любити людей та Бога... (багато разів)