Чорні крила землю накрили,
На день холодний впала роса.
Чому ж доля моя немила,
Чом жорстока й холодна краса?
Обріжу коси. Впаду на роси,
І подарую тіло вогню.
Сонце гаряче, чом ти не плачеш?
Чом не рятуєш свою доню?

Приспів:
Кам’яні плити кимось розбиті,
Вогонь гарячий жертву прийняв.
Щезло багаття, зникло прокляття,
Чорне каміння хтось позбирав.

Місяцю, брате, досить вже спати,
Вийди на небо й зорі збери.
Не буду спати, буду співати.
Буду чекати нічної пори.
Попіл мій чорний землю засіяв,
Виросли з нього діти малі,
Вітер дітей цих по світу розвіяв,
Досі блукають вони по землі.

Приспів

А як сонце на землю сяде,
Над горами місяць зійде,
Діти мої на землю впадуть
І прокляття згадають моє.
Не відкривайте заплющені очі,
Не відкривайте очі свої,
Щоби прокляття, що погоріло,
Не народилося знов на землі.

Приспів